сірчистий — Орфографічний словник української мови

сірчистий — СІРЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі сірку. Сірчисті добрива. 2. Який містить у своєму хімічному складі сірку з певною кількістю кисню. Словник української мови у 20 томах
сірчистий — -а, -е. 1》 Який містить сірку. Сірчисті добрива. 2》 Який містить у своєму хімічному складі сульфур з певною кількістю оксиґену. Сірчиста кислота — слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота. Сірчистий ангідрид — сполука сірки з Оксигеном (SO2); сульфіт-ангідрид, сірковий газ. Великий тлумачний словник сучасної мови
сірчистий — СІРЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі сірку. Сірчисті добрива. 2. Який містить у своєму хімічному складі сірку з певною кількістю кисню. ∆ Сірчи́ста кислота́ — слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота. Словник української мови в 11 томах