сірчистий

СІРЧИ́СТИЙ, а, е.

1. Який містить у собі сірку.

Сірчисті добрива.

2. Який містить у своєму хімічному складі сірку з певною кількістю кисню.

∆ Сірчи́ста кислота́ — слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота.

Сірчистий газ розчиняється у воді і, сполучаючись з нею, утворює сірчисту кислоту (Уроки.. хіміка, 1956, 86);

Сірчи́стий ангідри́д — сполука сірки з киснем (SO2); двоокис сірки; сірчистий газ.

Значення в інших словниках

1. сірчистий — сірчи́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сірчистий — СІРЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі сірку. Сірчисті добрива. 2. Який містить у своєму хімічному складі сірку з певною кількістю кисню.  Словник української мови у 20 томах
3. сірчистий — -а, -е. 1》 Який містить сірку. Сірчисті добрива. 2》 Який містить у своєму хімічному складі сульфур з певною кількістю оксиґену. Сірчиста кислота — слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота. Сірчистий ангідрид — сполука сірки з Оксигеном (SO2); сульфіт-ангідрид, сірковий газ.  Великий тлумачний словник сучасної мови