сірчистий
СІРЧИ́СТИЙ, а, е.
1. Який містить у собі сірку.
Сірчисті добрива.
2. Який містить у своєму хімічному складі сірку з певною кількістю кисню.
∆ Сірчи́ста кислота́ — слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота.
Сірчистий газ розчиняється у воді і, сполучаючись з нею, утворює сірчисту кислоту (Уроки.. хіміка, 1956, 86);
Сірчи́стий ангідри́д — сполука сірки з киснем (SO2); двоокис сірки; сірчистий газ.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сірчистий — сірчи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- сірчистий — СІРЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі сірку. Сірчисті добрива. 2. Який містить у своєму хімічному складі сірку з певною кількістю кисню. Словник української мови у 20 томах
- сірчистий — -а, -е. 1》 Який містить сірку. Сірчисті добрива. 2》 Який містить у своєму хімічному складі сульфур з певною кількістю оксиґену. Сірчиста кислота — слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота. Сірчистий ангідрид — сполука сірки з Оксигеном (SO2); сульфіт-ангідрид, сірковий газ. Великий тлумачний словник сучасної мови