1. Словник української мови у 20 томах

сірчистий

СІРЧИ́СТИЙ, а, е.

1. Який містить у собі сірку.

Сірчисті добрива.

2. Який містить у своєму хімічному складі сірку з певною кількістю кисню.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сірчистий — сірчи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сірчистий — -а, -е. 1》 Який містить сірку. Сірчисті добрива. 2》 Який містить у своєму хімічному складі сульфур з певною кількістю оксиґену. Сірчиста кислота — слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота. Сірчистий ангідрид — сполука сірки з Оксигеном (SO2); сульфіт-ангідрид, сірковий газ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сірчистий — СІРЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі сірку. Сірчисті добрива. 2. Який містить у своєму хімічному складі сірку з певною кількістю кисню. ∆ Сірчи́ста кислота́ — слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота. Словник української мови в 11 томах