Значення в інших словниках
-
табунець —
ТАБУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до табу́н. Никали невеличкі табунці молодих турів (П. Загребельний); Близенько біля хат Хуркоче табунець проворних куріп'ят! (М. Рильський); А ось в'юнкими табунцями маленькі рибки мерехтять (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
табунець —
-нця, ч. Зменш.-пестл. до табун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
табунець —
ТАБУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до табу́н. Никали невеличкі табунці молодих турів (Загреб., Диво, 1968. 61); Близенько біля хат Хуркоче табунець проворних куріп’ят!...
Словник української мови в 11 томах
-
табунець —
Табун, -на м. 1) Табунъ. Вас. 197. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить? Грин. III. 589. 2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Греб. 387. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Стор. Оселедці ходять табунами. Шейк.
Словник української мови Грінченка