таласократон —
ТАЛАСОКРАТО́Н, а, ч., геол. Стійка, малорухома ділянка ложа океанів, у межах якої виділяються розвинуті рівнини зони найбільших морських глибин.
Словник української мови у 20 томах
таласократон —
-а, ч. Відносно стійка в тектонічному відношенні ділянка ложа океану з низхідними вертикальними рухами земної кори.
Великий тлумачний словник сучасної мови
таласократон —
таласократо́н (від грец. θάλασσα – море і κράτος – сила) малорухлива асейсмічна область ложа океану.
Словник іншомовних слів Мельничука