таласократон

таласократо́н

-а, ч.

Відносно стійка в тектонічному відношенні ділянка ложа океану з низхідними вертикальними рухами земної кори.

Значення в інших словниках

1. таласократон — таласократо́н іменник чоловічого роду, істота книжн.  Орфографічний словник української мови
2. таласократон — ТАЛАСОКРАТО́Н, а, ч., геол. Стійка, малорухома ділянка ложа океанів, у межах якої виділяються розвинуті рівнини зони найбільших морських глибин.  Словник української мови у 20 томах
3. таласократон — таласократо́н (від грец. θάλασσα – море і κράτος – сила) малорухлива асейсмічна область ложа океану.  Словник іншомовних слів Мельничука