тантра

та́нтра

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. тантра — ТА́НТРА, и, ж. У буддизмі й іудаїзмі: дія, що супроводжує культовий обряд і процес медитації. Переконання в необхідності посередництва жреця для досягнення цілей, які можуть бути реалізовані лише за умови сприяння надприродних сил...  Словник української мови у 20 томах
2. тантра — -и, ж. В індуїзмі та буддизмі – дія, що супроводжує культовий обряд.  Великий тлумачний словник сучасної мови