Орфографічний словник української мови

тарапата

тарапа́та

іменник жіночого роду

колотнеча, халепа, клопіт

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тарапата — Тарапа́та: — відчай [51] — тривога, лиха оказія [25]  Словник з творів Івана Франка
  2. тарапата — див. пригода  Словник синонімів Вусика
  3. тарапата — ТАРАПА́ТА, и, ж., діал. Колотнеча, халепа, клопіт. – Ох, а ми за нинішніми пригодами й тарапатами здорово-таки запізнилися на обід, – скрикнув Тоньо (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. тарапата — -и, ж., діал. Колотнеча, халепа, клопіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тарапата — КЛО́ПІТ (заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання), КЛОПОТНЕ́ЧА розм., КЛОПІТНЯ́ розм., МОРО́КА розм., ЗАМОРО́КА розм., ЗА́ХІД розм., ТАРАПА́ТА діал., ПА́ТОРОЧ діал.  Словник синонімів української мови
  6. тарапата — ТАРАПА́ТА, и, ж., діал. Колотнеча, халепа, клопіт. — Ох, а ми за нинішніми пригодами й тарапатами здорово-таки запізнилися на обід, — скрикнув Тоньо (Фр., III, 1950, 362). ◊ Потра́пити в тарапа́ту (тарапа́ти) — опинитися в скрутному, безвихідному становищі.  Словник української мови в 11 томах