тарапата
ТАРАПА́ТА, и, ж., діал. Колотнеча, халепа, клопіт.
— Ох, а ми за нинішніми пригодами й тарапатами здорово-таки запізнилися на обід, — скрикнув Тоньо (Фр., III, 1950, 362).
◊ Потра́пити в тарапа́ту (тарапа́ти) — опинитися в скрутному, безвихідному становищі.
Словник української мови (СУМ-11)