татувати —
ТАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., без дод. Дія, що засвідчує наполегливе звертання до тата (батька). – Не татуй, коли старші говорять. Я свого слова не перециганю, – насварився важенною палицею (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
татувати —
-ую, -уєш, недок. Бути батьком, мати дітей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
татувати —
Татувати, -тую, -єш гл. Быть отцомъ, имѣть дѣтей. Шейк.
Словник української мови Грінченка