таємниче —
ТАЄМНИ́ЧЕ, присл. Те саме, що таємни́чо. Вона одним таємниче шептала щось, другим кивала головою або робила якісь знаки (М. Коцюбинський); Вдалині таємниче дзюркотіла річка (Я.
Словник української мови у 20 томах
таємниче —
присл. Те саме, що таємничо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
таємниче —
ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм.
Словник синонімів української мови
таємниче —
Таємни́че, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
таємниче —
ТАЄМНИ́ЧЕ, присл. Те саме, що таємни́чо. Вона одним таємниче шептала щось, другим кивала головою або робила якісь знаки (Коцюб., І, 1955, 275); Вдалині таємниче дзюркотіла річка (Грим., Незакінч.
Словник української мови в 11 томах