темнісінько —
ТЕМНІ́СІНЬКО. Присл. до темні́сінький. Огонь у печі потроху погасає, наче сам почина дрімати, гасне зовсім – у хатці темнісінько, й усі засипають (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
темнісінько —
Присл. до темнісінький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
темнісінько —
Темні́сінько, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
темнісінько —
ТЕМНІ́СІНЬКО. Присл. до темні́сінький. Огонь у печі потроху погасає, наче сам почина дрімати, гасне зовсім — у хатці темнісінько, й усі засипають (Вовчок, І, 1955, 290).
Словник української мови в 11 томах
темнісінько —
Темнісінько нар. Совершенно темно, очень темно. Округи темнісінько. МВ. (О. 1862. І. 74).
Словник української мови Грінченка