темнісінько
ТЕМНІ́СІНЬКО. Присл. до темні́сінький.
Огонь у печі потроху погасає, наче сам почина дрімати, гасне зовсім — у хатці темнісінько, й усі засипають (Вовчок, І, 1955, 290).
Словник української мови (СУМ-11)ТЕМНІ́СІНЬКО. Присл. до темні́сінький.
Огонь у печі потроху погасає, наче сам почина дрімати, гасне зовсім — у хатці темнісінько, й усі засипають (Вовчок, І, 1955, 290).
Словник української мови (СУМ-11)