темнісінький

ТЕМНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже темний, зовсім темний.

Всіх покрила темнісінька [ніч], Як діточок мати (Шевч., І, 1963, 30).

Значення в інших словниках

1. темнісінький — темні́сінький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. темнісінький — див. темний  Словник синонімів Вусика
3. темнісінький — [теимн’іс'ін'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
4. темнісінький — ТЕМНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже темний, зовсім темний. Всіх покрила темнісінька [ніч], Як діточок мати (Т. Шевченко); Ганя. Та зараз ніч темнісінька повсюди, А я в пітьмі, Юрасику, боюся. До того ж і розсердиться бабуся. (П.  Словник української мови у 20 томах
5. темнісінький — -а, -е. Зменш.-пестл. до темненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. темнісінький — Темні́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. темнісінький — Темнісінький, -а, -е Совершенно темный. Всіх покрила темнісінька (нічка), як діточок мати. Шевч.  Словник української мови Грінченка