Орфоепічний словник української мови

темнісінький

темні́сінький

[теимн’іс'ін'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. темнісінький — темні́сінький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. темнісінький — див. темний  Словник синонімів Вусика
  3. темнісінький — ТЕМНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже темний, зовсім темний. Всіх покрила темнісінька [ніч], Як діточок мати (Т. Шевченко); Ганя. Та зараз ніч темнісінька повсюди, А я в пітьмі, Юрасику, боюся. До того ж і розсердиться бабуся. (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. темнісінький — -а, -е. Зменш.-пестл. до темненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. темнісінький — Темні́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. темнісінький — ТЕМНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже темний, зовсім темний. Всіх покрила темнісінька [ніч], Як діточок мати (Шевч., І, 1963, 30).  Словник української мови в 11 томах
  7. темнісінький — Темнісінький, -а, -е Совершенно темный. Всіх покрила темнісінька (нічка), як діточок мати. Шевч.  Словник української мови Грінченка