тепло-тепло —
ТЕ́ПЛО-ТЕ́ПЛО, у знач. пред., у сполуч. зі сл. на душі, на серці. Про відсутність найменшого холоду. Максимові стало якось тепло-тепло від цього й невимовно радісно (В. Винниченко); Під кожухом тепло-тепло .. і на серці тепло-тепло (Остап Вишня); А в хаті тепло-тепло (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах