тепло-тепло
ТЕ́ПЛО-ТЕ́ПЛО,
у знач. пред., у сполуч. зі сл. на душі, на серці. Про відсутність найменшого холоду.
Максимові стало якось тепло-тепло від цього й невимовно радісно (В. Винниченко);
Під кожухом тепло-тепло .. і на серці тепло-тепло (Остап Вишня);
А в хаті тепло-тепло (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)