тепло
ТЕПЛО́, а́, с.
1. Те саме, що теплота́ 1.
Від висоти Сонця над горизонтом залежить кількість тепла, що надходить на дану площу (з навч. літ.);
Під час різання металу виділяється багато тепла (з наук. літ.);
Іонний промінь, розжарена плазма, нарешті, тепло приборканої термоядерної реакції з часом також увійдуть до арсеналу зварювальної техніки (з наук.-попул. літ.);
Теорія тепла; Одиниця тепла.
2. Нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось.
Сонце обливало його рожевим світом; .. гріло-пестило теплом свого проміння... (Панас Мирний);
На вузьких стежках він тулився до Марічки, аби йти рядом, аби не лишитися ззаду, і чув тепло її тіла (М. Коцюбинський);
Птахи затихали і .. сідали на м'які гніздечка, гріючи свої худенькі від роботи тільця .. ніжним теплом розігрітої за день землі (Григорій Тютюнник);
Із зниженням температури навколишнього середовища збільшується утворення тепла в організмі (з навч. літ.);
// Нагріте повітря, що йде від когось, чогось.
Дме з усіх щілин, видимає з-під благенької ковдри та шинелі останнє тепло (О. Гончар);
// Порівняно висока температура повітря де-небудь.
Ніч була тиха, тепла .. Од тепла мліло тіло (І. Нечуй-Левицький);
– Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод (З. Тулуб);
// Тепле повітря, що поширюється від чогось нагрітого, гарячого.
Віє теплом, із стріх вода капле, сонечко веселенько світить (Марко Вовчок);
Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа (М. Коцюбинський);
Тріскуче соснове багаття обдавало ласкавим теплом (О. Гончар);
// Температура повітря вище нуля.
Вчора подув сироко, приніс хмари, блискавку і дощі. Надворі 11 градусів тепла (М. Коцюбинський);
Рано, до 9-ої год., так холодно (ступенів 6 –8 тепла, а часом і 5) (Леся Українка);
// Про відчуття внутрішньої теплоти.
Теплом розіллялось вино по тілу (М. Коцюбинський);
При згадці про матір Порфирові всю душу залило теплом (О. Гончар).
3. перен. Доброта, щирість; доброзичливе ставлення до когось.
– Так, – сказала й нараз її очі стрінулися з моїми. Скільки тепла й любові виявили вони мені... (О. Кобилянська);
Соромилась дівчина цієї помочі, соромилась спочатку ніби й самого Гордія; надто ж не звикла взагалі до людського тепла (Є. Кротевич).
4. розм. Тепле приміщення, місце.
В теплі та в добрі вона згадувала ті лихі години, що їй приходилось переживати (Панас Мирний);
Мусила баба злазити з печі: онука заслабла і потребувала тепла (М. Коцюбинський).
5. Тепла пора року; тепла погода.
Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом .. будинок (Панас Мирний);
– Славний [дощ], коли б іще тепло потрималось, – теж поглянув на потемніле небо Іван Руденко (М. Стельмах);
Дітвора .. раділа весні, теплу і звільненню від хатнього ув'язнення (О. Довженко);
І коли вересень, привітний і сумний, як мудрець, що пізнав марноту світу, але не зрікся її, посилає з-за Дніпра прощальні помахи тепла, дерева й трава на узбіччях відповідають йому пристрасною запашністю мрущого зела, зворушеного раптовими нічними дощами (В. Підмогильний).
○ (1) За тепла́, у знач. присл. – в теплу погоду.
Вирвалися ще за тепла на молотьбу (А. Головко);
(2) На тепло́, у знач. присл. – на теплу погоду.
На подвір'ї зараз тихо (школярі пороз'їжджалися по домівках), і тільки голуби воркують на тепло (М. Стельмах);
– Нездужається... Бік болить. – На тепло, мабуть, бо вітер із Чорноморії повернув (Григорій Тютюнник).
◇ У добрі́ [та в теплі́] <�У теплі́ та в добрі́> див. добро́;
(3) Цига́нське тепло́, жарт. – низька температура повітря; холод.
До неї [Прохорихи] коли взимку не прийдеш, то все в хаті циганське тепло (І. Нечуй-Левицький).
ТЕ́ПЛО.
1. Присл. до те́плий 1, 2, 4, 5.
Як чудно, тепло сонце сяє, Як зелень розкішно блищить (І. Франко);
Діти спали на руках у матерів, тепло вкриті ватяними ковдрами (З. Тулуб);
Підполковник говорив приязно, лагідно, тепло (А. Хижняк);
Тургенєв завжди дуже тепло ставився до українського народу, глибоко шанував його культуру, літературу (з газ.);
– Спасибі, доню, за вечерю. Рости велика, – тепло дивиться на своє дитя (М. Стельмах).
2. у знач. пред. Про настання теплої погоди.
Тепло було, й вишні цвіли рясно (Марко Вовчок);
// Про підвищення температури повітря де-небудь.
Йому так приємно, .. що в хаті тепло і тихо, коло нього красуня-дочка (М. Коцюбинський);
Вони наче поспішають сказати йому, що вже далеко-далеко за селом сонце віялом розставило в небо свої золоті палаці і зараз буде тепло-тепло (В. Винниченко);
Опівдні зробилося зовсім тепло (Григорій Тютюнник);
Було тепло, весна розливалася навкруги (О. Гончар).
3. у знач. пред., кому. Про відчуття тепла (у 2 знач.) ким-небудь.
Тепліше буде й веселіше, Як блисне сонечко мені (Л. Глібов);
Демидові стало тепло (О. Довженко);
Земле! як тепло нам із тобою! (М. Рильський);
А в хаті тепло-тепло (Б. Харчук).
◇ (1) Ні зи́мно ні те́пло кому – кого-небудь не стосується, не зворушує щось; комусь байдуже до чого-небудь.
– Велика невидальщина та ваша теперішня література. Читаєш її, ні тобі зимно ні тепло (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)