тепло
ТЕ́ПЛО.
1. Присл. до те́плий 1, 2, 4, 5.
Як чудно, тепло сонце сяє, Як зелень розкішно блищить (Фр., XIII, 1954, 439);
Діти спали на руках у матерів, тепло вкриті ватяними ковдрами (Тулуб, В степу.., 1964, 70);
Підполковник говорив приязно, лагідно, тепло (Хижняк, Тамара, 1959, 278);
Тургенєв завжди дуже тепло ставився до українського народу, глибоко шанував його культуру, літературу (Веч. Київ, 8.XI 1968, 4);
— Спасибі, доню, за вечерю. Рости велика, — тепло дивиться на своє дитя (Стельмах, II, 1962, 106).
◊ Те́пло (теплі́ше) на душі́ (на се́рці) в кого, кому — хтось відчуває душевну, сердечну теплоту, радість.
Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі (Коцюб., III, 1956, 339);
Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ не марно! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 44).
2. у знач. присудк. сл. Про настання теплої погоди.
Тепло було, й вишні цвіли рясно (Вовчок, І, 1955, 38);
// Про підвищення температури повітря де-небудь.
Йому так приємно, ..що в хаті тепло і тихо, коло нього красуня-дочка (Коцюб., II, 1955, 186);
Опівдні зробилося зовсім тепло (Тют., Вир, 1964, 12);
Було тепло, весна розливалася навкруги (Гончар, II, 1959, 226).
3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття тепла (у 2 знач.) ким-небудь.
Тепліше буде й веселіше, Як блисне сонечко мені (Гл., Вибр., 1951, 189);
Демидові стало тепло (Довж., І, 1958, 313);
Земле! як тепло нам із тобою! (Рильський, І, 1960, 127).
♦ Ні зи́мно, ні те́пло див. зи́мно¹.
ТЕПЛО́, а́, с.
1. Те саме, що теплота́ 1.
Від висоти Сонця над горизонтом залежить кількість тепла, що надходить на дану площу (Астр., 1956, 33);
Під час різання металу виділяється багато тепла (Різальні інстр., 1959, 5);
Іонний промінь, розжарена плазма, нарешті, тепло приборканої термоядерної реакції з часом також увійдуть до арсеналу зварювальної техніки (Наука.., 4, 1963, 10);
Теорія тепла; Одиниця тепла.
2. Нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось.
Сонце обливало його рожевим світом; ..гріло-пестило теплом свого проміння… (Мирний, І, 1954, 318);
На вузьких стежках він тулився до Марічки, аби йти рядом, аби не лишитися ззаду, і чув тепло її тіла (Коцюб., II, 1955, 345);
Птахи затихали і.. сідали на м’які гніздечка, гріючи свої худенькі від роботи тільця.. ніжним теплом розігрітої за день землі (Тют., Вир, 1964, 289);
// Нагріте повітря, що йде від когось, чогось.
Дме з усіх щілин, видимає з-під благенької ковдри та шинелі останнє тепло (Гончар, II, 1959, 130);
// Порівняно висока температура повітря де-небудь.
Ніч була тиха, тепла.. Од тепла мліло тіло (Н.-Лев., VI, 1966, 57);
— Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод (Тулуб, В степу.., 1964, 186);
// Тепле повітря, що поширюється від чогось нагрітого, гарячого.
Віє теплом, із стріх вода капле, сонечко веселенько світить (Вовчок, І, 1955, 17);
Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа (Коцюб., І, 1955, 367);
Тріскуче соснове багаття обдавало ласкавим теплом (Гончар, III, 1959, 79);
// Температура повітря вище нуля.
Вчора подув сироко, приніс хмари, блискавку і дощі. Надворі 11 градусів тепла (Коцюб., III, 1956, 404);
Рано, до 9-ої год., так холодно (ступенів 6-8 тепла, а часом і 5) (Л. Укр., V, 1956, 387);
// Про відчуття внутрішньої теплоти.
Теплом розіллялось вино по тілу (Коцюб., І, 1955, 243);
При згадці про матір Порфирові всю душу залило теплом (Гончар, Бригантина, 1973, 10).
◊ Забира́ється на тепло́ див. забира́тися.
3. перен. Доброта, щирість; доброзичливе ставлення до когось.
— Так, — сказала й нараз її очі стрінулися з моїми. Скільки тепла й любові виявили вони мені… (Коб., III, 1956, 260);
Соромилась дівчина цієї помочі, соромилась спочатку ніби й самого Гордія; надто ж не звикла взагалі до людського тепла (Крот., Сини.., 1948, 19).
◊ Ди́хати тепло́м див. ди́хати.
4. розм. Тепле приміщення, місце.
В теплі та в добрі вона згадувала ті лихі години, що їй приходилось переживати (Мирний, IV, 1955, 255);
Мусила баба злазити з печі: онука заслабла і потребувала тепла (Коцюб., II, 1955, 271).
5. Тепла пора року; тепла погода.
Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом.. будинок (Мирний, І, 1949, 367);
— Славний [дощ], коли б іще тепло потрималось, — теж поглянув на потемніле небо Іван Руденко (Стельмах, II, 1962, 212);
Дітвора.. раділа весні, теплу і звільненню від хатнього ув’язнення (Довж., І, 1958, 173).
За тепла́ — в теплу погоду.
Вирвалися ще за тепла на молотьбу (Головко, II, 1957, 8);
На тепло́ — на теплу погоду.
На подвір’ї зараз тихо (школярі пороз’їжджалися по домівках), і тільки голуби воркують на тепло (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 226);
— Нездужається… Бік болить. — На тепло, мабуть, бо вітер із Чорноморії повернув (Тют., Вир, 1964, 166).
◊ Цига́нське тепло́ див. цига́нський.
Словник української мови (СУМ-11)