Орфографічний словник української мови

тернувати

тернува́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тернувати — ТЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. Те саме, що трино́жити. Тернувати коня.  Словник української мови у 20 томах
  2. тернувати — Тернува́ти, -ну́ю, -єш гл. Треножить. Борз. Лохв. у.  Словник української мови Грінченка