тернувати ТЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. Те саме, що трино́жити. Тернувати коня. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках тернувати — тернува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови тернувати — Тернува́ти, -ну́ю, -єш гл. Треножить. Борз. Лохв. у. Словник української мови Грінченка