1. Словник української мови у 20 томах

тернувати

ТЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого.

Те саме, що трино́жити.

Тернувати коня.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тернувати — тернува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тернувати — Тернува́ти, -ну́ю, -єш гл. Треножить. Борз. Лохв. у. Словник української мови Грінченка