тернувати

Тернува́ти, -ну́ю, -єш

гл. Треножить. Борз. Лохв. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тернувати — тернува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тернувати — ТЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. Те саме, що трино́жити. Тернувати коня. Словник української мови у 20 томах