Орфографічний словник української мови

тиглик

ти́глик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тиглик — ТИ́ГЛИК, а, ч. Посудина з вогнетривких матеріалів для нагрівання рідини. На столі вже парувала кава по-турецькому, в шести мідяних тигликах (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  2. тиглик — -а, ч. Зменш.-пестл. до тигель 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тиглик — ТИ́ГЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ти́гель 1. На столі вже парувала кава по-турецькому, в шести мідяних тигликах (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 557).  Словник української мови в 11 томах