тиглик

ти́глик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до тигель 1).

Значення в інших словниках

1. тиглик — ти́глик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тиглик — ТИ́ГЛИК, а, ч. Посудина з вогнетривких матеріалів для нагрівання рідини. На столі вже парувала кава по-турецькому, в шести мідяних тигликах (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. тиглик — ТИ́ГЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ти́гель 1. На столі вже парувала кава по-турецькому, в шести мідяних тигликах (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 557).  Словник української мови в 11 томах