тижнювати

тижнюва́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. тижнювати — Тижнюва́ти, -ню́ю, -ню́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. тижнювати — Тижнювати, -ню́ю, -єш гл. Проводить недѣлю, быть гдѣ либо всю недѣлю. Перевій жито сьогодня, а то тижнюватиме на току. Волч. у.  Словник української мови Грінченка