тижнювати

Тижнювати, -ню́ю, -єш

гл. Проводить недѣлю, быть гдѣ либо всю недѣлю. Перевій жито сьогодня, а то тижнюватиме на току. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. тижнювати — тижнюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тижнювати — Тижнюва́ти, -ню́ю, -ню́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)