тимурівець

тиму́рівець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Значення в інших словниках

1. тимурівець — ТИМУ́РІВЕЦЬ, вця, ч., заст. Учасник дитячого патріотичного руху подання допомоги родинам фронтовиків, інвалідам, пенсіонерам, багатодітним матерям і т. ін. * У порівн. – Я так люблю читати твори Аркадія Гайдара .. А ми в себе, знаєте, теж робимо, як тимурівці (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
2. тимурівець — ТИМУ́РІВЕЦЬ, вця, ч. Учасник дитячого патріотичного руху подання допомоги родинам фронтовиків, інвалідам, пенсіонерам, багатодітним матерям і т. ін. *У порівн. — Я так люблю читати твори Аркадія Гайдара.. А ми в себе, знаєте, теж робимо, як тимурівці (Збан., Таємниця.., 1971, 373).  Словник української мови в 11 томах