типово —
ТИПО́ВО. Присл. до типо́вий 1, 2. Типово український склад обличчя, рівне високе чоло, а найбільше – то довгі сиві вуса, що мальовничо спадали униз, завжди вводили в обман м'якого серцем любителя української старовини (Г.
Словник української мови у 20 томах
типово —
Присл. до типовий 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
типово —
ТИПО́ВО. Присл. до типо́вий 1, 2. Типово український склад обличчя, рівне високе чоло, а найбільше — то довгі сиві вуса, що мальовничо спадали униз, завжди вводили в обман м’якого серцем любителя української старовини (Хотк.
Словник української мови в 11 томах