Значення в інших словниках
-
типізуючий —
ТИПІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Який типізує що-небудь. У центрі роману [“Юрко Крук” П. Козланюка] – син бідняка Юрко Крук, образ великої типізуючої сили, автобіографічні моменти в творі тільки підкреслюють широту узагальнення (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
типізуючий —
ТИПІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до типізува́ти. У центрі роману [«Юрко Крук» П. Козланюка] — син бідняка Юрко Крук, образ великої типізуючої сили, автобіографічні моменти в творі тільки підкреслюють широту узагальнення (Рад. літ-во, 3, 1957, 15).
Словник української мови в 11 томах