тифозник

тифо́зник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. тифозник — ТИФО́ЗНИК, а, ч., розм. Людина, хвора на тиф. – Мій брат там у вас в лазареті лежав. Яресько – не чули такого? – Яресько? Ні, не чула .. Поранений? – Ні, він тифозник (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
2. тифозник — -а, ч., розм. Людина, хвора на тиф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тифозник — ТИФО́ЗНИК, а, ч., розм. Людина, хвора на тиф. — Мій брат там у вас в лазареті лежав. Яресько — не чули такого? — Яресько? Ні, не чула.. Поранений? — Ні, він тифозник (Гончар, II, 1959, 167).  Словник української мови в 11 томах