тихо —
(про відсутність будь-яких звуків) [тихо (тихо-тихо)] як (немов і т. ін.) у вусі (в усі); [тихо] хоч мак (маком) сій; чутно було як [і] муха літала (пролетить); [ні] муха (мушка) не забринить. – Цссс!.. – засичав Загнибіда і знову почав дослухатись.
Словник фразеологічних синонімів
тихо —
пр., неголосно і п. ф. від ТИХИЙ, о. тихо, як у вусі <�хоч мак сій, хоч би тобі слово>.
Словник синонімів Караванського
тихо —
ТИ́ХО. 1. Присл. до ти́хий 1, 3, 5–8. Аж ось і сам старий іде З ціпочком тихо попід тином: Носив у го́род шапличок Продать (Т. Шевченко); – Увійди та одпочинь, дитино, – промовив хтось тихо й поважно (Марко Вовчок); Хлопці трохи помовчали...
Словник української мови у 20 томах
тихо —
Зверху гарно та тихо, а в середині ворушиться лихо. Коли лихо не можна відразу розпізнати. Так тихо, що чути, як муха бренить. Дуже тихо. Тихо, хоч мак сій. Мак сіють в дуже погідний день, щоб вітер насіння не розніс. Тихо, цить, та й досить. Не говори більше.
Приповідки або українсько-народня філософія
тихо —
1》 Присл. до тихий 1), 3), 5-8). || Без розмов, співу і т. ін.; мовчки. 2》 у знач. присудк. сл. Про тишу, про відсутність голосних звуків. 3》 у знач. присудк. сл., у сполуч. зі сл. на душі, на серці. Про стан душевного спокою. 4》 у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тихо —
аби́ ли́хо ти́хо. 1. Ні в що не втручаючись, виявляючи до всього байдужість; байдуже комусь. Хто мовчить, “аби лихо тихо”, той хоч ні до чого доброго не домовиться, та зате сам буде цілий (Леся Українка); // Тільки б усе було гаразд, благополучно.
Фразеологічний словник української мови
тихо —
ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...
Словник синонімів української мови
тихо —
ТИ́ХО. 1. Присл. до ти́хий 1, 3, 5-8. — Увійди та одпочинь, дитино, — промовив хтось тихо й поважно (Вовчок, I, 1955, 10); Хлопці трохи помовчали, але перегодя знов почали балакати спершу тихо, а далі все голосніше, а потім зовсім голосно (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах