Орфографічний словник української мови

тихохід

тихохі́д

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тихохід — ТИХОХІ́Д, хо́да, ч. 1. розм. Про пароплав, літак і т. ін., що мають невелику швидкість. Небесний тихохід; // Про того, хто поволі, неквапливо рухається. * Образно. Є керівники., які люблять все робити тихо, помалу, їх називають тихоходами (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. тихохід — -хода, ч. 1》 розм. Про пароплав, літак і т. ін., що мають невелику швидкість. Небесний тихохід. || Про того, хто поволі, неквапливо рухається. 2》 зоол. Безхребетна тварина (до 1 мм завдовжки), поширена в прісних і морських водах усіх частин світу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тихохід — ТИХОХІ́Д, хо́да, ч. 1. розм. Про пароплав, літак і т. ін., що мають невелику швидкість. Небесний тихохід; // Про того, хто поволі, неквапливо рухається. *Образно. Є керівники., які люблять все робити тихо, помалу, їх називають тихоходами (Рад. Укр., 19.  Словник української мови в 11 томах