тонік — Орфографічний словник української мови

тонік — ТО́НІК, а, ч. Гіркувато-кислий газований напій, що використовується для розведення алкогольних напоїв, особливо джину. Я попросив щось холодненьке, бажано з льодом. Тонік або оранж (із журн.). Словник української мови у 20 томах
тонік — -а, ч. Гіркувато-кислий газований напій, що використовується для розведення алкогольних напоїв, особливо джину. Джин із тоніком. Великий тлумачний словник сучасної мови