Великий тлумачний словник сучасної мови

тонік

то́нік

-а, ч.

Гіркувато-кислий газований напій, що використовується для розведення алкогольних напоїв, особливо джину. Джин із тоніком.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тонік — то́нік іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тонік — ТО́НІК, а, ч. Гіркувато-кислий газований напій, що використовується для розведення алкогольних напоїв, особливо джину. Я попросив щось холодненьке, бажано з льодом. Тонік або оранж (із журн.).  Словник української мови у 20 томах