тонік
то́нік
-а, ч.
Гіркувато-кислий газований напій, що використовується для розведення алкогольних напоїв, особливо джину. Джин із тоніком.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тонік — то́нік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тонік — ТО́НІК, а, ч. Гіркувато-кислий газований напій, що використовується для розведення алкогольних напоїв, особливо джину. Я попросив щось холодненьке, бажано з льодом. Тонік або оранж (із журн.). Словник української мови у 20 томах