тонік
ТО́НІК, а, ч.
Гіркувато-кислий газований напій, що використовується для розведення алкогольних напоїв, особливо джину.
Я попросив щось холодненьке, бажано з льодом. Тонік або оранж (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me