тонік

ТО́НІК, а, ч.

Гіркувато-кислий газований напій, що використовується для розведення алкогольних напоїв, особливо джину.

Я попросив щось холодненьке, бажано з льодом. Тонік або оранж (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонік — то́нік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тонік — -а, ч. Гіркувато-кислий газований напій, що використовується для розведення алкогольних напоїв, особливо джину. Джин із тоніком. Великий тлумачний словник сучасної мови