Орфографічний словник української мови

торговка

торго́вка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. торговка — ТОРГО́ВКА, и, ж., розм. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею; крамарка. Побачила раз жінка, що торговки коло церкви буханці та коржі продають та добрі гроші беруть, дай, думає, і я (з казки); – Подумаєш, господиня...  Словник української мови у 20 томах
  2. торговка — -и, ж., розм. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею; крамарка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торговка — ТОРГО́ВКА (жінка, яка займається дрібною приватною торгівлею), КРА́МА́РКА, СИДУ́ХА (СІДУ́ХА) заст. Вже стояли.. декілька стільців перекупок, крамарок (Панас Мирний); Старі сидухи й перекупки гнали їх (пашів) кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
  4. торговка — ТОРГО́ВКА, и, ж., розм. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею; крамарка. Побачила раз жінка, що торговки коло церкви буханці та коржі продають та добрі гроші беруть, дай, думає, і я (Україна..  Словник української мови в 11 томах