торговка

ТОРГО́ВКА, и, ж., розм. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею; крамарка.

Побачила раз жінка, що торговки коло церкви буханці та коржі продають та добрі гроші беруть, дай, думає, і я (Україна.., І, 1960, 237);

— Подумаєш, господиня: за літо сорок один трудодень заробила в жнива. Аби-то в колгоспі лічитися, торговка нещасна (Ле, В снопі.., 1960, 54).

Значення в інших словниках

1. торговка — торго́вка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. торговка — ТОРГО́ВКА, и, ж., розм. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею; крамарка. Побачила раз жінка, що торговки коло церкви буханці та коржі продають та добрі гроші беруть, дай, думає, і я (з казки); – Подумаєш, господиня...  Словник української мови у 20 томах
3. торговка — -и, ж., розм. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею; крамарка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торговка — ТОРГО́ВКА (жінка, яка займається дрібною приватною торгівлею), КРА́МА́РКА, СИДУ́ХА (СІДУ́ХА) заст. Вже стояли.. декілька стільців перекупок, крамарок (Панас Мирний); Старі сидухи й перекупки гнали їх (пашів) кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови