торгонути

ТОРГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до то́ргнути.

Казанцев торгонув дверима так, що трохи їх не виставив (Н.-Лев., III, 1956, 158).

Значення в інших словниках

1. торгонути — торгону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. торгонути — ТОРГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до то́ргнути. Казанцев торгонув дверима так, що трохи їх не виставив (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. торгонути — -ну, -неш, док., розм. Підсил. до торгнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торгонути — СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́ТИ підсил., РВА́ТИ підсил., МИ́КАТИ діал. (перев.  Словник синонімів української мови