торготіти
ТОРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що торохті́ти; торохкати.
Замок торготів, гарчав.. Двері розчинились, і в хату, коливаючись, ускочив чоловік (Мирний, І, 1954, 272);
Василь та Іван перестали торготіти січкарнею, і в стодолі стало тихо (Чорн., Потік.., 1956, 355);
Я довго дивився на міст.. Мостом торготіли вагонетки (Літ. Укр., 17.V 1968, 1).
Словник української мови (СУМ-11)