Орфографічний словник української мови

торочення

торо́чення 1

іменник середнього роду

повторення одного й того самого

розм.

торо́чення 2

іменник середнього роду

обтріпування

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. торочення — ТОРО́ЧЕННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. торо́чити. ТОРО́ЧЕННЯ², я, с. Дія за знач. торо́чити й торочи́тися 1. Щоб зберегти тканину від торочення, витирання, .. в українському народному одязі застосовувалися різні обшивання (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. торочення — I -я, с., розм. Дія за знач. торочити. II -я, с. Дія за знач. торочити й торочитися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торочення — ТОРО́ЧЕННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. торо́чити. ТОРО́ЧЕННЯ², я, с. Дія за знач. торо́чити й торо́читися 1. Щоб зберегти тканину від торочення, витирання,.. в українському народному одязі застосовувалися різні обшивання (Нар. тв. та етн., 5, 1965, 33).  Словник української мови в 11 томах
  4. торочення — Торо́чення, -ня с. 1) Обшиваніе бахромой. 2) Болтовня.  Словник української мови Грінченка