торочення
торо́чення
I -я, с., розм.
Дія за знач. торочити.
II -я, с.
Дія за знач. торочити й торочитися 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мовиторо́чення
I -я, с., розм.
Дія за знач. торочити.
II -я, с.
Дія за знач. торочити й торочитися 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови