торочений

торо́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до торочити.

Значення в інших словниках

1. торочений — торо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. торочений — ТОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до торо́чити. Долиною співа річка, торочена бірюзою, квітчається новий день жовтим цвітом гарбузовим (М. Лукаш, пер. з тв. Г. Лорки).  Словник української мови у 20 томах
3. торочений — Торо́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)