торочений

ТОРО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до торо́чити.

Долиною співа річка, торочена бірюзою, квітчається новий день жовтим цвітом гарбузовим (М. Лукаш, пер. з тв. Г. Лорки).

Значення в інших словниках

1. торочений — торо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. торочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до торочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. торочений — Торо́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)