Значення в інших словниках
-
торій —
то́рій радіоактивний хімічний елемент, символ Th, ат. н. 90; сріблясто-білий метал, належить до актиноїдів. Застосовують у ядерній техніці та енергетиці. Окис Т. використовують як вогнетривкий матеріал. Від імені бога-громовержця Тора в давньоскандінавській міфології.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
торій —
ТО́РІЙ, ю, ч. Сірувато-білий, блискучий, відносно м'який радіоактивний метал. В кожній речовині, в якій є уран або торій, є й гелій (М. Трублаїні); Торій – радіоактивний елемент, що міститься в земній корі (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
торій —
-ю, ч. Th. Радіоактивний хімічний елемент, актиноїд. Проста речовина – пластичний сріблястий активний метал.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
торій —
Th, радіоактивний хіміч. елемент з атомним числом 90; сріблясто-білий, досить м'який метал; стійкий до дії атмосферних і хіміч. чинників; піддається дії сильних концентрованих кислот; використовують для анодів рентгенівських ламп...
Універсальний словник-енциклопедія
-
торій —
ТО́РІЙ, ю, ч. Сірувато-білий, блискучий, відносно м’який радіоактивний метал. В кожній речовині, в якій є уран або торій, є й гелій (Трубл., Шхуна.., 1940, 47); Торій — радіоактивний елемент, що міститься в земній корі (Заг. хімія, 1955, 583).
Словник української мови в 11 томах