торій

то́рій

-ю, ч.

Th. Радіоактивний хімічний елемент, актиноїд. Проста речовина – пластичний сріблястий активний метал.

Значення в інших словниках

1. торій — то́рій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. торій — то́рій радіоактивний хімічний елемент, символ Th, ат. н. 90; сріблясто-білий метал, належить до актиноїдів. Застосовують у ядерній техніці та енергетиці. Окис Т. використовують як вогнетривкий матеріал. Від імені бога-громовержця Тора в давньоскандінавській міфології.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. торій — ТО́РІЙ, ю, ч. Сірувато-білий, блискучий, відносно м'який радіоактивний метал. В кожній речовині, в якій є уран або торій, є й гелій (М. Трублаїні); Торій – радіоактивний елемент, що міститься в земній корі (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. торій — Th, радіоактивний хіміч. елемент з атомним числом 90; сріблясто-білий, досить м'який метал; стійкий до дії атмосферних і хіміч. чинників; піддається дії сильних концентрованих кислот; використовують для анодів рентгенівських ламп...  Універсальний словник-енциклопедія
5. торій — ТО́РІЙ, ю, ч. Сірувато-білий, блискучий, відносно м’який радіоактивний метал. В кожній речовині, в якій є уран або торій, є й гелій (Трубл., Шхуна.., 1940, 47); Торій — радіоактивний елемент, що міститься в земній корі (Заг. хімія, 1955, 583).  Словник української мови в 11 томах