Значення в інших словниках
-
точило —
ТОЧИ́ЛО, а, с. Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою яких гострять різальні й колючі інструменти. Під кузнею в невеличкім піддашку обік точила стоїть пара возових коліс, які принесено до ковання [кування] (І.
Словник української мови у 20 томах
-
точило —
-а, с. Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою якого гострять різальні й колючі інструменти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
точило —
точи́ти кров з се́рця чийого. Завдавати комусь душевного болю, страждань. (Рябина:) Пане писарю, не точи ти послідньої (останньої) крови (крові) з мого серця! (І. Франко). кров точи́ло з се́рця, безос.
Фразеологічний словник української мови
-
точило —
ТОЧИ́ЛО, а, с. Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою яких гострять різальні й колючі інструменти. Під кузнею в невеличкім піддашку обік точила стоїть пара возових коліс, які принесено до ковання [кування] (Фр.
Словник української мови в 11 томах