травильник

трави́льник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. травильник — ТРАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається травленням металів. Григорій працював у металургійній лабораторії спочатку травильником, потім лаборантом (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
2. травильник — -а, ч. Робітник, що займається травленням металів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. травильник — ТРАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається травленням металів. Григорій працював у металургійній лабораторії спочатку травильником, потім лаборантом (Ле, В снопі.., 1960, 155).  Словник української мови в 11 томах